українська російська англійська
Керівники урядів Української Радянської Соціалістичної Республіки

 

 

 

КАЗАНЕЦЬ Іван Павлович

 

(р. н. 1918)

(керував урядом: червень 1963 р. – вересень 1965 р.)

 

Народився 12 жовтня 1918 р. в селянській родині в с. Лоцманська Кам’янка Катеринославського повіту Катеринославської губернії, нині Дніпропетровський район Дніпропетровської області).

Закінчив семирічну школу і в 1934 р. став учнем Дніпропетровського індустріального технікуму. У 1937 р. разом зі своїми однокурсниками поїхав працювати на Кузнецький металургійний комбінат. Тут пройшов усі щаблі – від робітника до інженерно-технічного працівника: був електриком, майстром кабельних мереж, 1938 р. – інженер, а з 1939 р. – начальник дільниці заводських підстанцій. Майже всю війну працював на підприємстві. Одночасно з 1937 до 1944 р. навчався на вечірньому відділенні Сибірського металургійного інституту.

Після звільнення Донбасу дістав призначення на Єнакіївський металургійний завод. Тут працював начальником зміни, потім – начальником навчально-курсового комбінату. Починаючи від 1945 р. – заступник секретаря парткому заводу, у 1947 р. – заступник начальника і начальник цеху. З 1950 р. – парторг ЦК ВКП(б) на заводі.

У 1952 р. – перший секретар Єнакіївського міськкому партії, потім перший секретар Макіївського міськкому партії, у 1953 р. – перший секретар Донецького обкому партії, з 1960 р. – другий секретар ЦК Компартії України.

Від червня 1963 р. – голова Ради Міністрів УРСР. У вересні 1965 р. одержав призначення на посаду міністра чорної металургії СРСР, на якій пропрацював майже 20 років. Автор трьох книг: «Черная металлургия на рубеже новой пятилетки» (1971), «Черная металлургия в девятой пятилетке» (1972), «О чёрной металлургии США» (1975). Від липня 1985 р. – персональний пенсіонер.

Працює радником в Корпорації чорної металургії.

Нагороди: ордени Леніна (1957, 1958, 1966, 1968, 1971), орден Жовтневої Революції (1978) та 20 медалей (в т. ч. 4 – зарубіжних країн).

 

 

версія для друку